Блоги → Перегляд
Мітки ДемократіятолерантністьХристиянствоантична демократіяГреціяОлігархіямасониМасонствоолігархигромадасуспільстволюдинадержаваелітавладаВелика французька революціяДекларація прав людини та громадянинаФранціяНаполеон БонапартБонапартВесна народівреспублікаУкраїнаГаличинаЛьвівАвстро-Угорська імперіяЄвропаімперіалізммонархіяБілий імперіалізмПерша Світова війнаДруга Світова війнаколоніальна системаРосійська імперіятоталітаризмавторитаризмТретій РейхНімеччинаСШАВелика БританіяСРСРСССРПольщапакт Ріббентропа-МолотоваМоскваРосіяДекларація прав людиниБРСРБілорусьУРСРБританіяСексуальна революціяреволюціяфемінізмКатолицизмПротестантизмЛютеранствоЛГБТЛГБТ-спільнотаПапа РимськийВатиканодностатеві шлюбиемігрантикольорові емігрантиЄвропейський СоюзЗахідна ЄвропапатріархатБлизький СхідМусульманствоІсламАфрикаАзіячорніжовтібіженцітерактиЗМІтероризмполіціямаразмКельнАтеїзматеїстиКанадаАвстраліяНова ЗеландіяЛатинська АмерикаАмерикаООНсекс-меншиниІндіяРасизмФашизмНацизмкомунізмсоціалізманархізмбільшовикиКПРССоюз СпартакаЙосип СталінСталінСталинЛаврентій БеріяБеріяєвреїтатарикавказцігеноцидасиміляціяГолодоморслов'яниПрибалтикаЛитваЛатвіяЕстоніяКатинь"Ни шагу назад"наказ №227КиївЛенінградСталінградКурськДніпроЧервона АрміяКрасная АрмияЛистопадна революціяВеймарська республікаНімецька імперіяКарл РадекКарл СобельсонДжордж СоросСоросПетро ПорошенкоПорошенкоІгор КоломойськийКоломойськийВолодимир ЗеленськийЗеленський"ЗЕ"ДонбасДНРЛНРАТОМінські домовленостібатальйон АзовАзовСтарий ЗаповітНовий ЗаповітБібліяРіздвоєврейський народСвяте ПисьмоінквізиціяМартін ЛютерДеїзмпропагандаБіліБіла раса"толєрастія-підарастія"

«Толєрастія-підарастія» або «Чому Християнство має померти»

Неділя, 23:55, 13.12.20

Рейтинг
130 0
Переглядів
1370

0
0
У цій статті згадуються

 

«Толєрастія-підарастія»

або

 «Чому Християнство має померти»

Більше ніж півтора роки тому, я написав і опублікував статтю – «Демократія та не та». Це була перша моя стаття на politico.ua, у якій я наводив аргументи і доводив, що теперішня «демократія» немає ніякого відношення до тієї античної демократії, з якої типу вона бере початок. За ці півтора роки, я не змінив власної думки і вважаю, що сучасна «демократія» та антична – це дві різні ідеології! Тоді в статті я свою позицію доводив тим, що антична демократія була поширена серед грецьких міст-держав, які мали у своїх містах такий керуючий орган як – народні збори. Участь в народних зборах брали лише громадяни міста, які туди потрапляли шляхом жеребкування. І що саме громадяни міста на зборах, безпосередньо та без будь-яких представників (теперішніх депутатів) вирішували питання, які стосувалися міста та його управління. А сучасна демократія, яка сформувалася на протязі 19 та 20 століття, вирішує державні та регіональні питання, шляхом представництва інтересів громади, через депутатів, яких і громада обирає. Проте ті політсили, які балотуються, через своїх представників (кандидатів у депутати) в державні органи, практично всі фінансуються – елітою, тобто олігархами і масонами. І що новообрані депутати, у першу чергу на законодавчому та управлінському рівні, відстоюють інтереси еліти, а не тих громадян, які їх обрали. По суті і де-юре, громада своїми голосами формує депутатський склад, який бере участь у прийнятті законів та рішень, які стосуються певного населеного пункту або держави, та який типу має відстоювати інтереси громадян, які їх обрали, але напряму сама громада – не бере участь в управлінні тим же певним населеним пунктом та державою. Тобто сучасна «демократія» діє без свого головного, первинного та ідейного принципу – прямого народовладдя! І що нині - право місцевого самоврядування, це єдине, що хоча б чимось нагадує про первинні ідеї античної демократії («Демократія та не та» (09.02.2019) - https://politiko.ua/blogpost152886).

Проте теперішня демократія, а саме демократія другої половини 20 століття та початку 21 століття повністю змінила не лише суть, а й форму вираження! Якщо антична демократія це було право громади брати участь у вирішенні питань власного полісу (міста-держави), то сучасна демократія – це боротьба за рівність всіх людей на планеті, не зважаючи на національність, расу, гендер, віросповідання та соціальний статус у суспільстві. Проте історія сучасної демократії починалася, ще в кінці 18 століття, коли відбувалася Велика французька революція (1789-1799), і коли була проголошена Декларація прав людини та громадянина (1789). Саме тоді активно обговорювали статус людини і її прав та свобод на ряду з державою, владою та суспільством. Дана революція стала поворотним моментом в історії сучасного людства, так як не тільки теоретично втілювала рівність всіх людей незважаючи на соціальний статус, а й практично. Але Наполеон Бонапарт, своїм авторитаризмом подавив тодішню демократію у Франції. Але все одно він став національним героєм і поєднується зі символом духу свободи. А в 1848 році, під час «Весни народів», почате в 1789 році, нарешті почали закінчувати. Франція остаточно стала республікою (вдруге, а вперше стала, ще в 1792 році). Також революційні події 1848 року прокотилися всією Європою, і у тому числі українськими землями (особливо Галичиною, яка тоді була в складі Австрійської імперії Габсбургів). У другій половині 19 століття, після «Весни народів», імперіалізм у Європі почав хитатися. Це водночас був останній період першості Європи та Білого імперіалізму на планеті і початок кінця абсолютної монархії. Хоча вже тоді у багатьох імперіях Європи, діяли парламенти при імперських дворах у яких було ідеологічне різноманіття: ліберали, соціалісти, націоналісти, монархісти, республіканці ітд. Тоді в Європі масово, як гриби після дощу виникали політичні клуби різних ідеологічних спрямувань, які делегували своїх представників у парламенти. Звичайно на фоні них, яскраво виражалися демократи, тобто борці за рівність. Але слід зазначити, що тодішні демократи боролися за соціальну рівність в суспільстві і обмежену владу монарха, шляхом протиставлення йому - парламенту. Ні про який захист нац меншин, представників інших рас, осіб іншого віросповідання чи сексуальних меншин (як нині), особливо ніхто не говорив. Навіть про права жінок говорили з обережністю і виступали за поступову лібералізацію їхнього статусу у суспільстві.

Проте Перша Світова війна (1914-1918), яка остаточно поховала стару європейську або Білу колоніальну систему, призвела до масової «республіканізації» та демократизації багатьох новостворених держав у Європі (особливо після розпаду Австро-Угорської та Російської імперії). Багато нових держав проголошували себе республіками з президентсько-парламентською формою правління, яка регулярно обиралася шляхом загальнодержавних виборів серед всіх громадян країни. Права жінок розширювалися, особливо у виборі професії і майнової незалежності (так як під час війни, вони чоловіків замінювали на заводах) та наданню їм довгоочікуваного – виборчого права. А Друга Світова війна - це була остання спроба встановити у Європі тоталітаризм (Третій Рейх), але поразка Німеччини, зробила її провальною. Чому я зазначив, що це була остання спроба, бо «демократи» у вигляді США (діяла расова сегрегація до 1964 року) та Британії (досі вважалася імперією), які звинувачували Німеччину у расизмі, нацизмі, фашизмі і всіх інших смертних гріхах – не визнали СРСР (у яких був тоталітаризм) агресорами і винуватцями у початку війни (пакт Ріббентропа-Молотова та спільний напад на Польщу з Рейхом у 1939 році). Просто це була тимчасова дружба США і Британії з Союзом, щоб йому «замилити очі» та виграти час для перегрупування американо-британських сил у центральній Європі, і підготовки до потенційного нападу з боку Москви. Тому у 1948 році, радянська делегація була запрошена в комісію та на підписання Декларації прав людини (в Москві були, ще ті «знавці» прав людини), але СРСР та її республіки БРСР (Білорусь) та УРСР (Україна) в кінці утрималися від голосування за ту ж Декларацію. Здавалося, перемога антигітлерівської коаліції (США, Британія, СРСР) над Третім Рейхом, означало типу перемогу демократії і прав людини, які згодом у 1948 році були проголошені, і по суті це означало, що демократія виконала свою первинну місію – законодавчо встановлена рівність всіх індивідів у суспільстві та захист їх прав, але…

Але як виявилося, проголошення прав людини, для демократів було маленьким досягненням. Якщо на початку другої половини 20 століття, проголошувалася соціальна та гендерна рівність, рівне виборче право, право волевиявлення, свободи слова та думки, віросповідання, то в другій половині, почали боротися за перелом колишнього традиційного суспільного устрою, зазіхаючи на питання сексу, шлюбу та церкви. Підтримка демократів – феміністок, призвела до нової «сексуальної революції» у Європі та в США. Феміністки пішли проти церкви і її традиційних переконань щодо укладу життя людини. Вони вимагали сексуальну свободу жінки, тобто її право на «вільні стосунки» - відмова від принципу «без сексу до шлюбу». І взагалі вони боролися і боряться за скасування інституту шлюбу, і його можливої заміни – регулярними і тимчасовими союзами з чоловіками. До середини 20 століття у багатьох країнах Європи, діяла заборона церкви на розлучення, яке де-факто та традиційно мало юридичну силу. Проте це був тільки початок! Далі в хід пішла вимога визнання «розового кохання», тобто лесбійства (стосунки жінки з жінкою) і дозвіл на одностатеві шлюби, як для жінок так і чоловіків. Також проводилася боротьба за юридичне визнання статусу та прав трансгендерів. Активно феміністки боролися за дозвіл та легалізацію абортів і проституції (офіційне її визнання, як професії). Звичайно для католицької і протестантської церкви це був не те що культурний шок, а як кажуть - напад серця! Але демократи з феміністками, все ж таки запустили механізм, і дороги назад не було. Більшість Білих чоловіків традиційного виховання, не визнавали фемінізму і ще опиралися на авторитет церкви, яка захищала патріархат. Проте щоб остаточно добити старий устрій у суспільстві, демократичні режими країн Західної Європи, у 90-х роках масово запрошували емігрантів з Африки, Близького Сходу та Азії, під виглядом збільшення робочої маси, якої типу не вистачало. Але насправді їм потрібна була нова дешева робоча сила, яка б заповнила місця місцевих чорноробочих, які  постійно вимагали підвищення зарплати, страхових виплат, відпусток та пенсій. Більшість корпорацій, заводів, фабрик надіялися, що будуть мати нових працівників, які працюватимуть «за копійки». Саме «навалою» кольорових емігрантів, скористалися демократи.

Але ситуація з кольоровими емігрантами (особливо з Африки та Близького Сходу) вийшла з під контролю. Більшість з них, по задуму влади не інтегрувалися у європейське суспільство, та вели і ведуть стиль життя, як в себе на історичній батьківщині. Емігранти відмовляються і не хочуть працювати, як Білі, тому здебільшого живуть на державні виплати по допомозі біженцям. Вони ведуть себе антиморально і антисуспільно, ведучи девіантний спосіб життя (злочинність, алкоголізм, наркозалежність). Серед арабів-мусульман є багато релігійних фанатиків, які зомбовані на боротьбу з невірними. Тому часто в новинах можна почути, як вони влаштовують теракти або на вулиці нападають на Білих. Хоча демократичні ЗМІ, намагаються не зазначати національності і віросповідання терористів. А африканці, тобто чорні, у яких інтелектуальний розвиток зупинився в добу Неоліту, ведуть стиль життя – «акуна матата», тобто «життя без турбот». Ну ще час від часу, на ряду з мусульманами ведуть злочинну діяльність і генетичну війну, тобто помсту за Білий імперіалізм, шляхом згвалтування Білих дівчат та жінок (90% згвалтувань у країнах Західної Європи здійснюється емігрантами, але влада та ЗМІ це замовчує!). Нажаль ці насильницькі дії, місцева поліція згідно вказівки зверху – покриває! Та іноді ситуація доходить до маразму, що жінок визнають винними, бо типу вони своїм виглядом спровокували нещасного емігранта. Яскравим прикладом емігрантського безладу є події 1 січня 2016 року у Кельні, коли емігранти (африканської і арабської зовнішності) колом обступали місцевих жінок і в грубій формі до них приставали, тим хто заступалися за жінок, кольорові емігранти – погрожували розправою. Тоді жінками було написано багато заяв за спробу згвалтування, поліції довелося негайно діяти та заспокоювати емігрантів. В результаті повстали праві і почали виступи проти емігрантів, але у сутички з ними вступили антинацисти. А в результаті після цих подій, Меркель довелося обмежувати кількість прийому емігрантів та здійснювати повернення колишніх злочинців, які були серед біженців на батьківщину. Таких прикладів, як Кельн, у Європі багато, але демократична влада, правоохоронні органи та ЗМІ стараються про це замовчувати!

Однак незважаючи ні на що, феміністки, як пропаганду, проводять паралель пригнічення Білих жінок з пригніченням кольорових - Білими імперіалістами. Вони емігрантів (чорних та арабів) показують «жертвами» Білих чоловіків, і що їм потрібно співчувати та захищати їх. Тому агітують, як помсту за всевладдя Білих чоловіків, вступ у інтим та любовні стосунки з кольоровим. Особливо агітують за «чорне кохання» американські феміністки, типу акція – «відмов Білому!». Саме на таку політику розраховували демократи, щоб знищити традиційний устрій європейського суспільства, шляхом залучення «кольорового елементу». Велика кількість кольорових емігрантів, які краще розмножуються з часом мають стати більшістю у порівнянні з корінним населенням, тобто Білими. Самі Білі мають бути повністю знищеними або асимільованими, згідно задуму демократів. В релігійному плані Європа має бути повністю ісламізованою, враховуючи факт постійного зростання представників Ісламу, які в свою чергу активно боряться з Християнством та Атеїзмом.  

Зрозумівши, яка склалася ситуація в Європі та США, я перейду до цікавішого – до обвинувачень в адресу демократії. Перше моє обвинувачення стосується «будівництва демократії» на території кольорових. Чому на території Європи, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, де ще переважно Біле населення, масово запроваджуються демократичні принципи, а на території кольорових –  ні? Для прикладу на території Європи, корінне населення має толерантно ставитися до представників інших віросповідань, які носять свій традиційний одяг (мусульманські жінки), коли при тому, приїжджаючи в мусульманську державу, ти в обов’язковому порядку маєш відповідати їхньому дрес-коду? Чому на території кольорових (Африка, Близький Схід, Азія, Латинська Америка) не запроваджуються демократичні режими, які передбачали рівність прав всіх людей? Чому не захищаються права сексуальних меншин, феміністок, трансгендерів? За Близький Схід і всі інші мусульманські країни, де права жінок пригнічені і переслідуються секс-меншини, ООН чомусь не уводить проти них санкцій. В Азії, особливо в Індії, де традиційно досі діє кастова система, яка суперечить загальним правам людини (1948 року), також місцевій владі все сходить з рук, проте в Європі, ти маєш толерантно ставитися до представників з цього регіону. Чому в Європі, якщо ти кольорового назвеш чорним, то ти расист, коли в тій Африці, Білих не тільки Білими називають, а й можуть вбити за цей колір (слід згадати як чорні в себе вбивають своїх альбіносів, бо вони – Білі), то нічого, то не расизм! На Близькому Сході і в інших мусульманських країнах, можуть відмовити християнам у будівництві власного храму, а коли в Європі місцева влада намагається перешкодити будівництву мечеті, то вони расисти і дискримінують права осіб іншого віросповідання. Також на території кольорових, Білого можуть легко засудити до смертної кари, якщо він порушив їх закони, коли в Європі, кольорового, який порушив закон, борці за права людини можуть врятувати від покарання (навіть якщо теракт зробить, то його максимум на довічне посадять, де обмежать його пересування у просторі, а так всі інші права будуть захищені). Чесно, ця толєрастія, тобто толерантність уже набридла! Хоч вона виступає за загальну рівність прав всіх людей, але вона дискримінує права корінного населення Європи, бо на їхній території вона діє, а на території кольорових – ні! Про якусь рівність, повагу, толерантне ставлення можна буде говорити, коли демократія буде діяти на Близькому Сході, в Африці, Азії. Коли на їхній території буде діяти фемінізм (хоча раніше був ісламський фемінізм, але його придушили), захист прав представників ЛГБТ-спільноти (лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансгендерів), буде заборонено мати кількох дружин (Близький Схід, Африка, Океанія), буде скасована кастова система (Індія), буде повага до традицій та одягу інших (Близький Схід), також буде повага до представників інших віросповідань (особливо Близький Схід), коли буде проводитися боротьба з фізичним знищенням за кольором обличчя (Африка – знищення альбіносів). На ці всі дії ООН закриває очі, і особливо ніяких санкцій не запроваджує. Проте в Європі, кожна країна, яка вчиняє хоч якусь дію, яка суперечить демократичним цінностям, підлягає критиці, засудженню і санкціям! Це несправедливість з якою потрібно боротися! Чому в одних демократія є, і вони мають бути толерантними до тих, у кого її немає? Чому ми кольорових і їхні традиції, повинні поважати на своїй землі, а наші вони у себе – ні!?

Проте ти доходиш до думки, що свідомий та поважаючий себе – Білий, хоч він демократ, чи комуніст, чи анархіст, але він би не вів систематичний геноцид подібним собі. Він би не впускав в свою країну масово чужоземний елемент, і не давав йому можливість вести себе так, як він захоче. Він би старався зберегти свою націю від генетичної, культурної, релігійної асиміляції іншими народами. Не давав би їм знищувати традиційний спосіб та філософію життя своєї цивілізації. Тому приклад радянських більшовиків (КПРС) і німецьких комуністів («Союз Спартака») показав приклад, як євреї, татари, кавказці, які очолювали ці партії, прикриваючись класовою та національною рівністю – вели систематичний геноцид місцевого населення. Тому не дивуєшся, чому грузини Сталін і Берія, проводили три хвилі репресій проти місцевого слов’янського населення у 30-ті роки минулого століття, голодомор проти української нації з метою її фізичного знищення та асиміляції (1932-1933 рр.), масові депортації в 1939-1941 роках, проти жителів Західної України, Білорусі, країн Прибалтики (Литва, Латвія, Естонія), розстріл польської офіцерської еліти в Катині у квітні 1940 року, та багато інших злочинів. Проте ЄВРЕЇВ і КАВКАЗЦІВ, берегли як священних корів. Також слід згадати, як ГРУЗИН - Сталін, під час Другої Світової, підписавши славнозвісний наказ №227 – «Ни шагу назад!» (1942), сотнями тисяч, а то й мільйонами солдатів слов’янського походження, посилав на вірну смерть, тобто на німецькі кулемети, не маючи у руках навіть зброї. Відступаючих згідно наказу – розстрілювали. В 1941 році, у середньому на чотирьох радянських бійців, приходилися одна гвинтівка «Мосин». Нестача зброї відчувалася і під час оборони Києва, Ленінграду, Москви, Сталінграда, битви під Курськом, під час захоплення Києва (коли через сліпий і безглуздий наступ, загинуло по офіційним даним – 400 тисяч солдатів, більшість з яких були беззбройними, і то в них ще на шляху була річка Дніпро, у якій втопилося безліч солдат, які стали не офіційною статистикою). І ще слід згадати, щоб Сталіну було легше керувати статистикою втрат, у 1942 році, у Червоній Армії були відмінені – жетони (чіплялися на шию солдату, у разі його смерті, даний жетон зривали з нього і надавали у штаб, який вносив його у перелік загиблих). Про цей геноцид щодо солдатів слов’янського походження, який вчиняли єврейські і кавказькі комуністи, історики мовчали і мовчать! Те саме на меті мав єврейський «Союз Спартака» - геноцид німецької нації, після Першої Світової війни. Більша половина керівників «Союзу Спартака» були – євреї, які доклали зусиль, для Листопадної революції 1918 року, яка вивела Німецьку імперію з війни, вкравши в неї перемогу та знищивши її. Проте вірні Веймарському уряду німецькі солдати та ветерани, не дали єврейським «спартакістам» захопити революційним та збройним шляхом владу у Німеччині. Обдурених євреями - німців-спартакістів, вони розбили! Хто хоче, може почитати літературу про «Союз Спартака», і сам переконатися у тому, якої саме національності були керівники даної організації, або почитати мою статтю («Єврейський комунізм по-німецьки» - https://politiko.ua/blogpost155873). Більшість євреїв членів «Союзу Спартака», після своєї поразки у Веймарській республіці, покинули країну та втекли в СРСР, де вже з радянськими євреями вчиняли геноцид, щодо слов’янського населення. Яскравим прикладом біженця-спартакіста є єврей Карл Радек, він же Карл Собельсон, уродженець файного міста Львів (у той час – Лемберга, Австро-Угорська імперія).

Цим коротким екскурсом в історію, я хочу довести, що теперішні демократи в Європі та США, є керованими євреями, бо тільки вони можуть нині вчиняти цілеспрямований геноцид Білих. Яскравим прикладом є єврей Джордж Сорос зі США, який є одним із масонів, і який фінансово підтримує у США, Європейському Союзі та країнах пострадянського союзу – власні демократичні організації та фонди. В Україні його поплічниками є місцеві євреї: Петро Порошенко (який в листопаді 2015 року, дав йому орден Свободи за підтримку України на міжнародній арені), Ігор Коломойський та чинний президент України – Володимир Зеленський. Судячи з дій колишнього президента України – Петра Порошенка, який в лютому 2015 року підписав ганебні «мінські домовленості», визнаючи ДНР і ЛНР, та лінію розмежування між ними та Україною, розумієш, що він є ще тим «борцем» за свободу. Сам Порошенко обіцяв, ще в 2014 році, напередодні президентських виборів, негайно завершити АТО, проте війна на Донбасі триває досі, і її продовжує його колега і як кажуть «одноплемінник» - Зеленський. Дана ситуація на Сході (після мінських домовленостей), нагадує «окопну війну» на Західному фронті часів Першої Світової війни. Проте ситуація в українських бійців є гіршою, бо вони не можуть порушувати лінію розмежування і поступово звільняти законну українську землю, а лише можуть відповідати вогнем на початий обстріл бойовиками ДНР та ЛНР. Через таку війну, на Донбасі продовжують гинути молоді українські бійці. Якщо переглянути національність загиблих бійців на Сході, більше 90% - це українці! Де там ті псевдо патріоти України – кримські татари, кавказці, євреї та інші, які приїжджають в цю країну з країн третього світу (Африки, Близького Сходу, Азії), та одружуються на місцевих українках (які не мають ні честі, ні гордості!), КОЛИ ГИНУТЬ МОЛОДІ УКРАЇНСЬКІ ХЛОПЦІ ТА ЧОЛОВІКИ??? Це геноцид молодого українського чоловічого генофонду, шановні євреї-демократи? Ця земля потрібна українцям, а не татарам, євреям та іншим, які думають лише про використання її ресурсів, тому на Донбас їдуть воювати здебільшого українські націоналісти та патріоти, яких ще час від часу, звинувачують у нацизмі (особливо батальйон «Азов»).

Проте проблема не лише в демократії, ай в церкві. Я не побоюся цього сказати, але Християнство – має померти! Після останніх заяв Папи Римського, особливо про визнання одностатевих шлюбів (2 листопада 2020 року), що суперечить самому ідейному корінню Християнства, його подальше існування немає сенсу! Бо в Старому Заповіті сказано, що Творець створив Адама та Єву, тобто чоловіка і жінку та дав їм наказ розмножуватися. Але тепер доведеться у Ватикані, толерантним священникам вперше за дві тисячі років переписувати Біблію, або написати дві нові для геїв та лесбіянок, де буде Адам і Адам та Єва і Єва. Ну як не як демократія та толерантність. Та й доведеться видерти слова про те, що Єва була створена з ребра Адама, а то феміністки будуть незадоволені. Хоча Папа Римський намагався заперечити свою заяву, щодо визнання одностатевих шлюбів, особливо після того, як багато католицьких священнослужителів масово почали відмовлятися від визнання його слів. Він відчув, що ще до цьогорічного Різдва – 25 грудня, залишиться «біля розбитого корита» від цих своїх заяв. Але дороги назад немає! Визнання одностатевих шлюбів (хоч якби не старався Папа це заперечити, що типу його слова «вирвали», а потім «склеїли» з іншими), що суперечить корінній ідеї Християнства – це останній цвях в гроб цієї релігії! Бо подальше її існування після цих заяв – марне. Та й без того, було зрозуміло, що Старий та Новий Заповіт – це єврейська народна творчість. Ну бо вірити в те, що євреї – «божий народ», не хочеться вірити, бо вони нічим не кращі від інших. Всі перші релігії на планеті, стверджували про особливість того народу, який їх створював. Слід згадати про Стародавній Єгипет, Грецію, Римську імперію. Їхні божества лише визнавали їхні народи. То чим гірші всі інші народи від євреїв, що їм Біблія дає таку елітність над іншими? Ні чим! Просто євреї так вирішили, та й їхня віра у той час була кращою за інші, через те що відкидала пантеон богів, а давала лише одного, і головне, що не потрібно було йому приносити людських жертв. Якби будь-який інший народ, раніше євреїв придумав би віру з подібною формою, як Християнство, то його релігія могла стати панівною на планеті. По-друге, наповнення Святого Письма уже не відповідає сучасним реаліям та багато чому суперечить, і воно розраховане на інтелект ранньосередньовічних людей, а не пізніших поколінь. Тому євреї у Європі, руками католицької церкви, намагалися шляхом інквізиції знищувати всіх інтелектуально-прогресуючих людей, які своїми відкриттями суперечили приписам Біблії. Тому всіх хто науково доводив, що земля кругла, а не плоска, що вона не є центром Всесвіту, і що крім неї є куча інших круглих планет та надавав багато інших доведених наукових фактів – інквізитори катували та спалювали.

Євреям потрібні були дурні європейці, а не просвітлені, тому всіма силами стримували їхній інтелектуальний та головне технологічний прогрес. Проте німець Мартін Лютер у 1517 році постав проти абсолютної та дегенеративної влади церкви, цей рік мав стати – роком звільнення від примусово дурних єврейсько-християнських переконань! Тому Лютеранство стало вірою і грунтом для Деїзму – віри в єдиного Творця, де між ним і людиною, нема посередників у вигляді церкви. Але Деїзм пішов далі, він визнав, що є Творець, але який не бере участі в ході історії людства. І Деїзм немає ніяких казочок про створення світу і Творця, як Християнство, і ніякий народ не робить «божим». Тому ця віра буде кращою для тих, хто таки в скрутні миті життя, хоче вірити у вищі сили (є така психологія людини, яка й створила релігію у її голові – віра у вище) і їхню допомогу. Тому суть Біблії є старою та яка вже не відповідає дійсності. І вона, і богослови не можуть по суті пояснити людям, які не вчинили ні одного смертного гріха, чому на них звалилися трагедії (наприклад загибель сина на війні, вбивство когось з членів родини, без будь-яких причин кимось, смертельна хвороба, нещасний випадок, ітд). Хоча зазвичай богослови посилаються на гріхи предків та прокляття, але сам Новий Заповіт виступає проти чаклунства, проклять, пророцтв. Тому ця релігія сама собі суперечить!

P.S.

Хотілося вірити, що скоро ця «толєрастія-підарастія» завершиться, бо не розумієш, чому ти маєш бути толерантним до кольорових людей на своїй землі, коли вони не хочуть бути толерантні до таких як ти – ніде! Коли вони не поважають твоїх звичаїв, а ти маєш поважати їхні. Коли вони ведуть антиморальну поведінку: злочинність, алкоголізм, наркозалежність, при тому існуючи на державні виплати біженцям, які формуються з податків зі зарплати таких як ти. Коли вони ведуть проти таких як ти – Білих, генетичну війну та гвалтують Білих дівчат та жінок. Коли вони будучи релігійними фанатиками, вчиняють теракти проти невірних. Коли вони твою країну перетворюють у смітник, такий як в них на батьківщині. Коли вони своєю поведінкою порушують громадський спокій, створюючи неофіційно тобі та іншим комендантську годину, після 22 години, бо вони вирішили, що Білі у всьому винні, та на них можна нападати і вбивати їх.

Проте нині головний ворог не вони, а демократія і демократи, які тобі з екранів телевізора, монітора ноутбука, екрану телефону чи планшета, кричать про толерантність і повагу до кольорових. Коли тобі демократи навіюють гомосексуалізм, і толерантність до нього, коли пропагують міжрасові шлюби, що тобі здається, що скоро Біла пара – це буде злочин проти людства – кольорового. Коли маразм доходить до того, що тобі шиють расизм, через те що ти вжив слово - чорний, щодо когось, то тебе демократи ледь не готові на електричний стілець посадити. Бо ти не толерантний до чорних, у яких інтелектуальний розвиток зупинився, ще за доби Неоліту, і вони нічого не створили та не дали людству, а лише паразитують на винаходах і досягненнях Білих, вважаючи, що вони винні за свій імперіалізм. Коли при тому, що чорним в Середньовіччі ніхто не перешкоджав захищати свою Африку від Білих колоністів, та не ставати їхніми рабами. Але їхній інтелект та лінивість, їх погубили. Проте Білі не кричать у Європі, що турки-мусульмани їм у чомусь винні, а саме за багатовікові напади на південну та центральну Європу. Бо європейці оборонялися і звільняли свою землю від впливу османів, а не нили як чорні.

Але як кажуть «серце обливається кровю», коли бачиш, як інші Білі ведуться на цю злочинну демократичну пропаганду, яка вчиняє геноцид, щодо таких як ти. Коли Білі вступають в інтимні та шлюбні стосунки з кольоровими, знищуючи власний генофонд та вироджуючи свою націю та расу. Не розуміючи, що саме Білі створили більшість винаходів, і що майже всі досягнення сучасної цивілізації – це справа наших рук. А гени чорних та арабів, крім того, що генетично вироджують Білих, то вони ще й знищують їхній інтелектуальний потенціал. Рівень айкю у кольорової дитини нищий, аніж у Білого батька, чи здебільшого матері, що вже є доведено. Але Білі у яких таки промили мізки, не звертають на це увагу, і не думають, що вони знищують власні гени. Бо гени Білої раси, найкраще зі всіх інших рас підлягають асиміляції. Тому чесно, мені плювати хто що думає, хай в мене постійно буде клеймо нациста, фашиста чи расиста, але краще бути таким, аніж знищувати власну расу. І тому, ще свідомим Білим потрібно боротися за свій життєвий простір у Європі. Хай Європейці відмовляться від впливу на інші континенти, але кожна раса буде жити на власній землі – Білі у Європі, Жовті в Азії, чорні в Африці. Щоб кольорові емігранти повернулися з Європи до себе додому і забули дорогу сюди. Бо щоб уникнути расових конфліктів, потрібно, щоб кожен був на своїй землі. Хай кольорові, без впливу Білих і їхніх технологій та прогресу, живуть та варяться у своєму сокові. Саме за це ми повинні боротися, бо це єдиний шлях до вирішення міжрасових конфліктів. Наостанок свідомим Білим хотілося побажати, продовжувати боротися проти геноциду, який вчиняють нині проти нас - демократи і їхні єврейські керівники, такі як Джордж Сорос. А демократам побажати терпіння до такого волевиявлення, бо як не як, а у нас демократія, і типу свобода слова і думки, що є одним із головних принципів цієї ідеології!

Коментарі

вово, за формою сей опус сприймати дуже заважає візуальна монотонність та безперервність тексту. Тому вчися його поділяти на абзаци та підрозділи.
І ще, складається враження, що ти вчився не в українській щколі. Оця якась причепа "типу", безлад з комам, деякими прийменниками тощо.
А за змістом типове для носіїв мислення тваринного.
vova stasyuk   23:33
+1

Пан Клецман! Ви учитель української мови, який мені ставить бали за мій написаний твір? Якщо подивитися на ваші статті, то повірте там також можна знайти граматичні помилки та помилки вживання розділових знаків. І у вас також у статтях мало абзаців. Немає вже до чого приколупатися до мене, то ви вже почали за граматику та розділові знаки? Могли все зробити, як завжди, знову послатися на власну "супер-пупер" новизну. А про "тварине мислення", то ви ж його у першу чергу маєте, хоч всіх інших ним охрещуєте. Бо коли читаєш оті ваші "огризки" псевдо новизни, то ствердно переконуєшся, що автор, ще той знаток агресивного, відчайдушного звірячого мислення!
І ще пан Клецман, ви як у воду дивитеся, я справді не вчився в українській школі, я в Лемберзі вчився у пангерманістській школі для отприсків нацистів, фашистів та расистів. І мене таки там справді пан Клецман, налаштовували фашики, які прикривалися "ліберало-самодурами" - на боротьбу з укрноваторами, як ви!
vova stasyuk   13:01
+1

До речі! Як там ваш американський клієнт? Впарили йому свою новизну?
0

Поюійся бога,вово!
Яких ще американських клієнтів ти мені ліпиш?
До того ж, ти надто звехній до своїх читачів - люто противишся навіть побажанням щодо форми своїх текстів.
А про їхній зміст я вже взагалі мовчу.
vova stasyuk   16:27
+1

І це мені пише науковець-новатор, який типу не вірить у бога, бо він вчений? Яких американських клієнтів? Ну не монгольських чи китайських з Піньдуна та Пінсяна! В одній із моїх попередніх статей, а саме "Голосування", вам написав комент клієнт зі США, який позитивно відзначив ваші пости. Повірте! Він хотів купити вашу новизну, я ж вам писав, що зконтактуйтеся з ним! Ну, а про зверхність пан Клецман, це щось ви плутаєте, бо тільки ви своїх читачів називаєте "укрпридурками" та "ліберало-самодурами" і "лютими ненависниками новизни і новаторів". Що-що, а про зверхність до читачів, то ви тут найкраще зі всіх знаєте! І не використовуйте мої звинувачення проти вас - проти мене!
Ви не могли би зробити окрему статтю чи низку статей щодо руйнівної і грабіжницької діяльності Сороса в Україні?
Ось, найшов про нього. Здивували збіги в Україні і Сербії, аж на рівні бульдозера...
https://trip-trial.blogspot.com/2020/11/blog-post.html
vova stasyuk   12:59
+2

Звісно, що ця тема цікава багатьом!
"Соросята - невизначена соціальна категорія осіб, що володіє сукупними ознаками приналежності до реалізації інтересів громадян США"
https://postivka.blogspot.com/2020/11/revansh-sorosyatni-zik.html
vova stasyuk   11:04
+2

Їм відкрив повністю двері в Україну - Порошенко! Тому й не дивно, чому він в листопаді 2015 року Джорджа Сороса нагородив орденом Свободи типу за "підтримку" України на міжнародній арені. І саме при Порошенку і його співпраці з Соросом, почалася масова "демократизація" суспільства, при масовому зростанні корупції. Але насправді Соросу потрібно мати вплив в Україні та перетворити її на свою сировину базу.
+2

Українці досі не зрозуміли, що Сорос - це кончений барига, спекулянт, його мета - пограбування України, він не створив тут жодного робочого місця, а ця його мережа соросятні - це зовсім не реформатори, а лобісти його грабіжницького бізнесу, і всі "реформи" вони роблять заради бізнесу Сороса та інших транснаціональних бариг.
vova stasyuk   12:55
+1

Ту саму нині політику проводить Зеленський, як і Порошенко! В Україні одні гинуть на Донбасі, інші їдуть на заробітки, а Сорос і його "українська" компанія демократію і толерантне лгбт-суспільство будують!
+2

Зэльц нічого не проводить! Він лище виконує команди з Лондону та Вашингтону.
Зовнішні управителі тримають Україну на гачку величезним шиучно створеним зовнішнім боргом.
Наприклад, міжнародним баригам стало важко вивозити з України зерно - і вони дали команду Зєльцу будувати дороги, а кошти взяти з ковідного фонду.
vova stasyuk   16:20
+1

Але зєлєнь не чинить опір Соросу і не закриває його організації, як Лукашенко в 90-х у Білорусі!
+1

Зєлєнь - це в Україні єврейська гілка соросизму.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі